Розповідаючи про настілку «Монстри проти Героїв» (наш огляд), я чимало сказав саме про дрібнокаліберність гри. Коробка невелика, правила пояснюються швидко, поріг входу низький. Та тоді я й не здогадувався, що буквально за поворотом на мене чекала нова локалізація видавництва Pakufuda — «Бандідо». Настілка, що на порядок компактніша й простіша, та не менш весела.

Дивлячись на «Бандідо», у моїй голові спершу вималювалася паралель з легендарною Saboteur: будування тунелів з карт є виразною рисою обох ігор. Та «Бандідо» більш самобутня, їй вдається бути доступнішою навіть за цю мандрівну класику. Тут немає гри довкола прихованих ролей, у всіх гравців спільна мета: втримати грізного бандита у його камері, будуючи тунелі так, аби усі вони заводили в глухий кут. На картках тільки тунелі, жодних спеціальних ефектів немає і ба більше, «Бандідо» це ймовірно перша у моєму досвіді карткова гра без механіки скиду.

Усе це сприяє буквальній відсутності порогу входу в проєкт. Усього три пункти правил, рівна поверхня для побудови тунелів і ви уже в грі. Прочитавши інструкцію, я щиро посміхнувся примітці «Є доступна відео-інструкція» на коробці. А з оглядки на те, що коробочка «Бандідо» буквально менше моєї долоні — ця гра легко займе місце у вашій нагрудній сумці чи кишені зимової куртки чисто на випадок раптової оказії.

Звісно, очікувати неабиякої варіативності чи глибини від «Бандідо» не слід. Навіть у порівнянні з багатьма проєктами тієї ж цінової категорії, її контентонаповненість мізерна. Втім, вона приносить вдосталь емоцій і хоч пробачає гравцям чимало помилок, у вирішальні моменти змушує біситися через патовість власноруч створеної ситуації. Від того здається мені вдалим рішенням для підтоплення льоду в походах або просто за зустрічами з ноткою дискомфорту. Тож рекомендую до ознайомлення.

Замовити настільну гру «Бандідо» можна за цим посиланням.